Очередное наваждение...

Муза зашла на чай... и резко ушла. Ну пока!

*   *   *

Ты меня позабыл, словно звезды забыли о людях.

Улетели во мглу, в необъятные дали вселенной.

Ты решил не писать, хоть с тебя пару строк не убудет.

Тебе проще тайком перечитывать блог непременно.

Я ищу тебя в людях – в их лицах и взглядах чужих,

В их ко мне отношеньи холодном и часто циничном.

Твоих глаз я бы зелень хотела увидеть хоть миг,

Но ты так далеко и противник речей романтичных…

(знаю, любишь свободу. Она тебе все же привычней…)

25.08.2015

23 липня. Вірші під червоною лампою

Я таки "рішилася" і пішла на цей захід - Вірші під червоною лампою. ІV ВІЛЬНИЙ МІКРОФОН - 23 липня 2015 - у рамках фестивалю у Житомирі АрТерапія.

 Було хвилююче. Але потрібно себе переборювати і просувати свою творчість в маси. Як сказала наша місцева юна поетеса: "Житомир повинен знати своїх поетів". 

Хочеться жити!

Насправді бувають такі важкі ситуації в житті, що ти безоглядно думаєш, що все ж ЯК ХОЧЕТЬСЯ ЖИТИ! Бути здоровою та щасливою заради себе та своїх дітей, заради нашого спільного блага. Хвала комусь там зверху, що боронить нас своєчасно від лиха.

«Чи є щось важливіше від життя?»

Спитала в Бога стиха в церкві я.

І відповів він спалахами свіч,

Що в Всесвіті це найбагатша річ,

Це найцінніше тисячі скарбів.

Задумайтесь про сутність оцих слів.

Бо поки не торкне Вас близько лихо,

Допоки не спіткнетесь на рівнині,

(по лезу ходите спокін віків й до нині…)

 Тоді і Ви спитаєте у Бога стиха… 

10.07.2015