Ти безсердечний залізний дроворуб
Неотесаний мужлан Дикого Лісу
Ходиш забутими стежками
Де давно не ступали навіть звірячі лапи
Й забуваєш писати листи
Хоч би чіпляв звістки на шиї голубів
Раптом би долетіло хоч якесь
Але ж ти неграмотний безсердечний лісник
Сокира тобі за перо
Кора за папір
Хоч тут збіглося
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий