Було це влітку 2003 року. Я саме збиралася вступати у ВУЗ. На мого папу та дядю нахлинула ностальжі, і вони вирішили поїхати до своєї рідні в Оренбург. Я та моя двоюрідна сестра супроводжували їх. Пригоди у нас були крутезні! Ми їхали близько 3 тис. км на машині (в одну сторону)! Навіть полями вночі караскалися серед трав, що були вищими за наш Мерс! Як потім ми вияснили, що ті трави були Казахстаном вже! Добре, що ніхто не зловив!
Нарешті ми добралися до Оренбурга, до хутора, де жив брат мого дідуся. Родичі були несказанно раді! Адже мій папа був у них останній раз у віці не більше 10 років.
Розважали нас тиждень всілякими прогулянками і т.д. Довго треба про все розписувати. Та й вже не пам'ятаю всього. Побували ми навіть у Азії! Їздили на солене озеро у Соль-Іллєцку. Як ми там накупалися! Перепливали все озеро уздовж і впоперек. При тому, що я не надто добре плаваю і боюся води. А на тому озері нереально втонути! Бо навіть з головою не можна зануритися, настільки воно солоне!
Крута у нас була подорож. Є що згадати і що дітям розказати! До речі, вперше і наразі востаннє я була за-кордоном.
отак була написана моя перша книга!)
Соль-Іллєцк
Комментариев нет:
Отправить комментарий